Трибуна
Регистрация или вход Регистрация или вход Главная | Анкета | Рекомендовать | Обратная связь | В избранное | Сделать домашней
Трибуна&Новини
Головна
Новини
Новини ОДПІ
Новини спорту
Статті, інтерв’ю
Поліцейська хроніка
Трибуна&Парнас
Творчість
Бібліотеки
З історії Балти, району
З історії ЗМІ
Музеї
Культура
ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ

Головна - БАЛТА З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ

Меню сайта
Старообрядницький храм Введення Пресвятої Богородиці, побудований за проектом  Б.О. Кольцова дев’ять років тому, є однією з прикрас нашого міста. Борис Онисимович - людина творча, незвичайна, художник, іконописець. Його картини відомі далеко за межами району та області, виставлялись у Вінниці та Києві, а ікони зберігаються у старообрядницькому храмі Балти.

Наша недавня зустріч відбулась, коли він у свої «трохи за сімдесят» працював на висоті понад 5 метрів під куполом храму.  Не могла не поцікавитись:



- Борисе Онисимовичу, чим Ви займаєтесь?

- Встановлюємо під головним куполом храму на арках (благословенних Владикою Київським і всієї України Савватеєм місця) 24 ікони Божої Матері, які я написав спеціально для цього. Ікони також були освячені: минулого року на наше престольне свято Введення Пресвятої Богородиці: у храм приїздив владика з іншими священнослужителями. Тоді ж освятили й куполи, встановлені на пожертву Романа Кольцова.

 




- Скільки часу пішло на написання ікони Божої Матері?


- Два роки.


- Чимало. Але й кріпити їх на такій висоті теж потребує часу, терпіння і, головне,  вміння. Виручає Ваша освіта та досвід інженера-будівельника?

- Так. Усі образи надійно кріпляться за допомогою болтів. Усі ікони Богородиці різні, тому церква наповнюється особливою благодаттю. Працюю, як бачите, не один, мені дуже допомагають мої однофамільці, молоді люди Юрій та Влад. Контролювати роботи, які ведуться на такій висоті, велика відповідальність, але маю більш як сорокарічний досвід інженера-будівельника,  працював на багатьох відповідальних ділянках будівництва,  тож завжди слідкував за дотриманням техніки безпеки. Навіть один метр вище підлоги вважається висотою і потребує дотримання певних вимог. Обмежується й вік людини, якій дозволено працювати на висоті - від 18 до 50 років. Мені вже понад двадцять років не можна цього робити, але Господь оберігає і дозволяє завершити те, що роблю за його допомогою. Одночасно з основними роботами робимо й косметичний ремонт фасаду, підправляємо, підфарбовуємо. Я проектував цей храм, керував його будівництвом. Він для мене рідний; хочу зробити все, що можу, для нього, для прихожан.



-
Бачу, Ваша дружина і вірна помічниця Олександра Михайлівна, як завжди, підтримує всі Ваші починання й фінансові витрати?

- Моя люба Олександра, мій вірний помічник, завжди підтримує мене у всіх моїх справах. Без неї було б дуже важко. Поділюсь з вами секретом: оздоблення для ікон робила вона. Це для мене теж велика допомога, завдяки якій мені не доводилось відволікатись від основної роботи з написання ікон. У нас вже «солідний» вік, намагаємось збільшити плід справ своїх перед Всевишнім.  У нас багато добрих людей в общині. Завжди приходять, допомагають, коли є потреба. Чималу фінансову допомогу надав В.М.Бабанський. По завершенні робіт буде відслужений подячний молебень, під час якого поіменно згадаються всі, хто робив пожертви.

- На видному місці у храмі знаходиться ікона Балтської Божої Матері. Тепер у міста є своя ікона. Це теж Ваша робота?

- Так. На ознаменування будівництва церкви мені було благословення написати Балтську Богородицю. Я вирізав з липи оклад для ікони, і тепер вона - на почесному місці в храмі. Це особлива святиня, яка оберігатиме не тільки старообрядницьку общину, а й Балту.

- Що для Вас є найважливішим у житті?

- Для мене головне - вірувати в Бога, не оступитися й померти православною людиною. Коли людина вірить душею  і серцем, коли є у неї плід трудів її, легко помирати.


- У Вас плід чималий. Ви продовжуєте писати картини?

- Щодня. Але поки працюю в церкві, на мене чекає незавершена «Свята Катерина». Одна з останніх моїх закінчених робіт – «Ведмежий кут». Майже як у Шишкіна. Але у мене  зображено п’ять ведмедів – два дорослих і три маленьких, які граються поруч. Тему мені підказала одна людина. Мовляв, відобрази, як людина бореться з ведмедем. Я довго уявляв, як це відбувається: людина бореться з ведмедем без ножа чи сокири. Просто один на один. Зробив до 20 ескізів олівцем. Подивився і подумав: так не повинно бути. Ведмідь – це частка природи,  людина – теж. У природі все має бути врівноваженим, у ній кожному є своє місце. Ми зобов’язані берегти природу, нашу землю і бути толерантними по відношенню до братів наших менших. Серед людей теж не повинно бути такої боротьби. Місця під сонцем вистачить всім. І «ведмежий кут» - теж під сонцем. Я відкинув ідею  боротьби людини з природою і написав дружбу великих і малих ведмедів. Написав не темний, глухий ліс, а світлу місцевість у ньому і назвав  її «Ведмежий кут». Ця робота мені дуже подобається. Можливо, не така назва має бути, бо це ведмеже царство, царство природи.

- Ви вже давно не виставляли в Балті своїх картин. Чи буде у балтян можливість побачити Ваші роботи?

- Хотілося б наступного року на свій 75-річний ювілей влаштувати таку виставку. На жаль, Ви знаєте, що допомоги в організації попередніх виставок я не отримував. Мріяв про спеціальне приміщення, де б можна було влаштовувати постійно діючі виставки не тільки моїх робіт. Був готовий облаштувати приміщення за власний кошт, але тодішнє керівництво міста не підтримало. У всіх свої турботи. Але у церкві є 25 ікон, написаних мною. Хіба це не постійно діюча духовна виставка? Хіба її можна порівняти з іншими?!

- У Вас чимало картин, присвячених Балті. Якою Ви її бачите?


- Чистою. Найбільш важливою є не зовнішня чистота міста, а чистота сердець і душ людей, які в ньому живуть. Саме з цього треба починати, з внутрішнього очищення кожного. І тоді все інше прикладеться, люди й не помітять, як у Балті стане чисто й затишно. Все зміниться, розквітне наше місто, а незнайомі люди вітатимуться між собою і радітимуть, як при зустрічі зі старими знайомими. Думка матеріальна. Не треба жалкувати говорити комусь добрі слова. У доброї людини очі світяться теплом і добротою. Що візьмеш із собою, коли підеш? Залишаються лише ім’я і добрі справи людини.  Пам’ять людська зберігає добро. Ті, про кого дуже швидко забувають, забирають з собою і своє ім’я.

Бесідувала Людмила ШЕЛИХ.

Разместил: Mila | Дата: 06.08.2009
[ Напечатать статью | Отправить другу ]
Рейтинг статьи

Средняя оценка: 4.5/2Средняя оценка: 4.5Всего голосов:2

Отлично
Хорошо Нормально Пойдёт Плохо
Смотрите также связанные темы

2016-03-15 13:24:00 - Балтські ялинки: не в тому місці, не в той час?!
2016-03-10 23:43:00 - Ми чуєм заповіт його священний...
2016-03-10 23:31:00 - Сесія міськради. Зміни на користь громади
2016-03-09 23:11:00 - Побачити Париж і закохатись назавжди...
2016-02-23 00:08:00 - В Балтській школі №2-гімназії безкоштовно навчають англійської мови дошкільнят
2016-02-22 23:17:00 - Підбито підсумки роботи системи цивільного захисту
2016-02-22 23:16:00 - В Балті більше десятка вулиць та провулків змінили свою назву
2016-02-21 19:42:00 - Школам- автономію, дитсадкам - зубну пасту
2016-02-21 18:58:00 - Міський голова готовий захищати інтереси аграріїв на будь-якому рівні
2016-02-21 17:50:00 - Над площею звучала "Плине кача"
Нет комментариев. Почему бы Вам не оставить свой?
Вы не можете отправить комментарий анонимно, пожалуйста зарегистрируйтесь.

Seo блог,заработок в интернете

EnglishGermanRussianUkrainian
ТРК «ПРИМОР’Я»

Читайте на сайті
Балтянки виграли Чемпіонат України з шашок
Історична довідка щодо будівництва храму Введення Пресвятої Богородиці в м.Балта
ЖДИ МЕНЯ
ЧУДО-КРІСЛО: ВИНАХІД ВОЛОДИМИРА КУЛИКА
РОЗКРИТО ЩЕ ОДНУ ТАЄМНИЦЮ ФАШИСТСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ МАШИНИ
ДАВАЙТЕ – ЯК НІМЦІ!
БАЛТА З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ
ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
ЗОРЯНА КРИНИЦЯ
ПОЕЗІЯ
ПРОЗА
Главная | Новости | Вопросы и ответы | Учебники | Рекомендовать | Обратная связь
Яндекс цитирования
© 2009 Повне чи часткове використання інформації, розміщеної на сайті, дозволяється лише з посиланням на сайт.